Слово, що єднає: зустріч із Катериною Вербівською, яка вже стала близькою нашій громаді
14 квітня 2026 року начальник Білолуцької селищної військової адміністрації Олександр Козич разом із колективом долучилися до літературно-мистецької зустрічі з письменницею, лауреаткою Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка Катериною Вербівською «Я в цятку звуку вмокую перо…».
Для нашої громади ця подія має особливий, глибоко особистий зміст. Ми добре знайомі з творчістю пані Катерини, адже вона неодноразово проводила творчі зустрічі у нашому Консультативно-координаційному центрі з підтримки внутрішньо переміщених осіб. Її слово вже стало частиною нашого спільного простору — щирого, відкритого, живого.
Поезія пані Катерини — це більше, ніж рядки. Це відчуття, пам’ять і сила. Це слово, яке знаходить дорогу до серця, навіть коли навколо непросто. Під час зустрічі її твори звучали особливо проникливо, наповнюючи залу світлом, теплом і тихою вірою.
Олександр Козич особисто привітав письменницю з високою нагородою, побажавши їй довгих років плідної творчості, нових звершень та вдячних читачів. У своєму зверненні він підкреслив, що саме такі митці формують духовний стрижень нації, допомагають вистояти і не втратити себе.
Зустріч пройшла у теплій, майже родинній атмосфері — як розмова близьких людей, яких об’єднує спільна пам’ять, слово і віра.
Для Білолуцької громади, яка сьогодні живе в умовах тимчасової окупації, такі зустрічі мають особливу вагу. Вони повертають відчуття дому, тримають у серці рідну землю і нагадують: ми є, ми разом, ми вистоїмо.
Щиро вітаємо Катерину Вербівську з високою відзнакою та дякуємо за силу слова, яке підтримує, надихає і об’єднує. Нехай Ваше натхнення ніколи не згасає, а кожен новий рядок знаходить свого читача і продовжує творити світло — для людей, для України, для майбутнього.
