Вшанування четвертої річниці початку повномасштабного вторгнення: Пам’ять, що об’єднує. Молитва, що зміцнює










24 лютого 2026 року Україна схиляє голови у скорботі та молитві, відзначаючи четверту річницю початку відкритої військової агресії проти нашої держави. Це день національної пам’яті, єдності й духовної сили, коли вся країна згадує тих, хто віддав своє життя за свободу та незалежність України, і молиться за Перемогу.
Працівники Білолуцької селищної військової адміністрації на чолі з начальником Білолуцької СВА Олександром Козичем долучилися до загальнонаціональних заходів із вшанування пам’ятної дати в різних містах України, розділивши біль утрат і силу віри разом з усім українським народом.
У місті Черкаси представники адміністрації взяли участь в обласному заході, присвяченому героїзму та стійкості українського народу. На Соборній площі присутні об’єдналися у спільній молитві за всіх жертв російсько-української війни та за Перемогу України. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих захисників і захисниць — тих, хто віддав своє життя за свободу й незалежність нашої держави. У спільному зверненні до Бога звучала молитва за всіх жертв війни, за наших воїнів, за повернення полонених, за внутрішньо переміщених осіб та за відновлення України.
У Дніпрі працівники адміністрації поклали квіти до пам’ятника героям-прикордонникам Луганського прикордонного загону — як символ глибокої вдячності й шани тим, хто одним із перших став на захист державного кордону України.
У Києві співробітники Білолуцької селищної військової адміністрації долучилися до спільної молитви в Кирилівській церкві, єднаючи свої серця з мільйонами українців, які цього дня звертаються до Бога з проханням про мир, справедливість і Перемогу.
Цей день — не лише про скорботу, біль і втрати. Це також про силу нашого народу, його незламність, спільну віру в Перемогу та відповідальність перед тими, хто загинув, і перед тими, хто продовжує боротьбу.
Білолуцька громада разом із усією Україною продовжує боротися, молитися й вірити: справедливий мир і Перемога обов’язково прийдуть.
Пам’ятаємо. Молимося. Тримаємося разом.
Україна вистоїть і неодмінно Переможе.