10 липня — День вшанування загиблих медичних працівників
Сьогодні, 10 липня, Україна вперше офіційно схиляє голови в глибокій шані перед тими, хто рятував життя — ціною власного. Це день болю, пам’яті й глибокої вдячності тим, хто до останнього подиху залишався вірним своєму обов’язку. Вони йшли туди, де лунали вибухи, де кожна секунда могла стати останньою. Вони були там, де біль і смерть, але не відступали, рятували, коли здавалося, що вже пізно.
Медики — це воїни без зброї. Їхній фронт — це біль, кров, надія. Їхній подвиг — це не просто професійна відвага, а глибока людяність, що пробуджує віру в добро навіть у найтемніші часи. Їхні руки тримали не зброю, а життя. Ми пам’ятаємо кожного, хто витягував поранених з-під уламків, хто тримав руку бійця в останні хвилини, хто залишався на позиціях до кінця — не думаючи про себе, лише про тих, хто потребував допомоги.
Схиляємо голови перед світлою пам’яттю кожного, хто віддав своє життя, рятуючи інших. Їхні імена житимуть у наших серцях та молитвах.
Вічна пам’ять загиблим медикам.
З повагою,
начальник Білолуцької СВА
Олександр КОЗИЧ
