День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни
Сьогодні, 14 травня, Україна вшановує пам’ять тих, хто, ризикуючи власним життям, допомагав євреям уникнути нацистських переслідувань. Це день глибокої вдячності та спогаду про тих, хто виступив проти нелюдської машини Голокосту. Прості люди відкривали двері своїх домівок, ховали єврейських дітей у підвалах, виводили цілі родини з гетто, підробляли документи, віддавали останній шматок хліба. Їх було тисячі — селяни, священники, інтелігенція, лікарі, вчителі. Вони не були героями в очах свого часу — їх могли зрадити, схопити, вбити. Але вони залишалися людьми.
Історія повторюється — у нових обставинах, але з тими ж викликами. Війна знову на українській землі. Знову є ті, хто тікає від насильства, втрачає домівки, рятує дітей, ховається в підвалах. І знову з’являються ті, хто простягає руку допомоги — незнайомцям, сусідам, іноземцям. Сьогодні українці відкривають свої домівки для внутрішньо переміщених осіб, волонтерять, збирають допомогу для постраждалих, рятують поранених із-під завалів. Їхній приклад нагадує: навіть у найтемніші часи людяність залишається найвищою цінністю.
Цей ланцюг добра не обірвався. Він триває — у новому поколінні, у нових реаліях, з тим самим переконанням: людяність — це вибір. Завжди.
Ми схиляємо голови перед подвигом тих, хто став світлом у темні часи. Їхній приклад надихає нас і сьогодні — боротися за правду, підтримувати одне одного, не втрачати людяності. Саме у таких діях формується нація, яка пам’ятає, поважає і здатна перемагати.
З повагою,
начальник Білолуцької селищної військової адміністрації
Олександр КОЗИЧ
