Привітання селищного голови Івана Федоровича з Днем Соборності України
Шановна громадо! 22 січня наша держава відзначає велике свято — День Соборності України. Цей зимовий день 1919 року закарбувався у всесвітній історії як день, коли велелюдне зібрання українців на Софіївській площі у Києві проголосило Злуку Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. День Злуки став символом зміцнення української нації, доказом незламності нашого духу та щирість бажання бути незалежними! Історичний Акт 1919 року увінчав прагнення українців, століттями розділених і поневолених різними імперіями, жити у своїй єдиній європейській державі! Сьогодні Соборність України означає духовну згуртованість усіх громадян навколо національної єдності, спротиву зовнішній агресії, недопущення повторення злочинів тоталітарних режимів. В складних умовах сьогодення ідея соборності не тільки актуальна, а й наповнюється особливим сенсом. Сьогодні, хлопці та дівчата — бійці в районі проведення ООС, так само, як і їхні прадіди, відстоюють незалежність України.
У цей день ми особливо повинні задумуватись над істиною: ми є українцями, нащадками лицарів Київської Русі й запорізьких козаків, а це, насправді, значно важливіше за будь-які партійні уподобання й політичні розбіжності.
Сьогодення свідчить: соборність уже глибоко пройшла через серця і душі українців, ми відчуваємо себе єдиним народом, який на своїй землі будує власний український дім.
Міцного здоров’я вам, шановні земляки, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє нашої громади та України!
В єдності – наша сила! Миру вам і Божої Благодаті!
Селищний голова Іван Федорович
22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна щороку відзначає День Соборності. Офіційно в Україні свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.
Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення. 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності. Утім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України.
Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (далі – УНР) і Західноукраїнської Народної Республіки (далі – ЗУНР) в одну державу. Внаслідок невдач Української революції 1917-1921 років державність зберегти не вдалося. І як результат, упродовж XX століття українці змушені були кількаразово відновлювати її в боротьбі.
Є низка значень терміну “соборність”. Найбільш вживані з них: об’єднання в одне державне ціле всіх земель, населених конкретною нацією на суцільній території; духовна консолідація всіх жителів держави, згуртованість громадян, незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від державності, суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту для побудови демократичної держави.
У 71-у річницю Акта Злуки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася одна з найбільших у Центрально-Східній Європі масових акцій – “живий ланцюг” як символ єдності східних і західних земель України. Понад мільйон людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Івано-Франківська через Львів до Києва. Акція засвідчила, що українці подолали страх перед комуністичною партією і готові протистояти тоталітарному режиму. 31 рік тому ця подія стала провісником падіння СРСР і відновлення незалежної України.