Свято Св.Валентина у Білолуцькому МБК
Давайте згадаємо про історію сьогоднішнього свята. Різні перекази, легенди стверджують, що Святий Валентин — не вигаданий. У Давньому Римі цим іменем був названий один священик. Жив він у III ст. н. е., у роки царювання Клавдія II. Як відомо, цей імператор прославився своєю жорстокістю, деспотизмом. Клавдій II заборонив одружуватися воїнам, бо, мовляв, вони тоді не так пильно нестимуть службу.
Рим. III століття нашої ери. Імператор мріє створити найсильнішу армію в світі. «Справжній чоловік має бути справжнім воїном, а не сидіти біля жіночої спідниці, - заявляє він. І оскільки воїн має бути завжди в поході, далеко від дому, то ніщо не повинно зв'язувати його з домівкою. Я забороняю воїнам моїх легіонів одружуватися». Священик Валентин, незважаючи на заборону та небезпеку, таємно одружував закоханих.
Усе закінчилося сумно. Валентина кинули до в'язниці. Тюремний наглядач зрозумів, що у камері знемагає освічена, душевно багата людина. Він ставився до Валентина зі співчуттям, і, як міг, полегшував його муки. У цього наглядача тюрми була донька Джулія - надзвичайної краси дівчина, але вона була сліпою.
Невдовзі священик Валентин став учителем доньки наглядача. Він навчав її арифметики, ботаніки, географії, відкрив перед нею світ, якого вона ніколи не бачила. Валентин закохався у цю надзвичайно розумну дівчину і Джулія відповіла йому взаємністю. Якось Джулія запитала у Валентина, чи Бог справді чує щиру, гарячу молитву, чи проявляє своє милосердя до бідних і стражденних, до тих, хто вірить у нього. Так,- відповів Валентин. Вони взялися за руки, впали на коліна і почали гаряче молитися, щоб Бог послав Джулії зір.
Раптом у тюремну камеру увірвалося яскраве світло. — О, Валентине, я бачу!— вигукнула Джулія. — Я бачу!!! Їхній радості не було меж. Але Валентина 14 лютого 269 року стратили. Його не змогло врятувати навіть палке кохання прекрасної Джулії. Усю ніч перед стратою з 13 на 14 лютого він писав коханій листи. «Твій Валентин»,— такими були останні слова в них, виведені його рукою.
Згодом, у 469 році, священика зарахували до лику святих. Відтоді Валентина вважають покровителем всіх закоханих. З того часу минуло майже дві тисячі років. Та слова кохання живуть і досі. Весь світ 14 лютого зізнається у коханні. Закохані надсилають одне одному ніжні та трепетні листи, які називаються «валентинками».
А Ви знаєте які традиції святкування Дня закоханих у інших країнах?
Наприклад у Англії у цей день ворожать. Дівчата пишуть на папірцях чоловічі імена, заліплюють їх в глину і кидають у воду. Кулька, що спливає першою, і приносить дівчині ім’я судженого.
А Француженки у ніч перед Днем закоханих пришивають листки лавра до подушки, бо тоді можна побачити уві сні свого нареченого.
В Америці, у день святого Валентина ви не зустрінете жодної жінки без букета квітів.
Ой, ось один з британських звичаїв такий: хлопці на папірцях пишуть імена дівчат, кидають їх у кепку і витягують. Дівчина, чиє ім’я витягне хлопець, стає його «Валентинкою».
А ось в Італії День святого Валентина називають «Солодким днем», бо тоді прийнято дарувати своїм коханим переважно солодощі.
Поляки цього дня ходять до костьолів, моляться до ікони святого Валентина, в надії на щасливе кохання.
Як на мене, найбільш не ординарно День закоханих святкують в Японії. 14 лютого на головній площі Токіо відбувається щось незвичайне: кілька дівчат та хлопців, стоячи на сцені, голосно вигукують свої побажання та освідчуються в коханні. Хто зробить це голосніше, той отримує приз.
У відомого співака Віктора Цоя є хороші слова: “Кохання варте того, щоб чекати, життя варте, того щоб жити”. І я хочу, щоб ваше життя було великим, прекрасним, і радісним.
Живіть! Живіть довго і щасливо!І нехай у вашому житті завжди поряд буде кохання і любов до матері і батька, до землі любов одне до одного.
Чекайте світлого кохання. І воно обов’язково прийде до ваших сердець. Надійтеся і вірте в це всією душею.
З днем святого Валентина !!!
